П’ята стаття серії за матеріалами статті «Партнерська домовленість: три шари, чотири функції та межа юридичного оформлення». Попередня розбирала чотири функції домовленості. Ця – про те, навіщо партнерам підписувати угоду, яку суд здебільшого не виконає.
«Навіщо підписувати, якщо це не юридичний документ?»
Питання логічне, якщо підпис розглядати лише як умову юридичної сили. В такому випадку під текстом, який суд не виконає, підпис справді ні до чого.
У листопаді 2024 року на LinkedIn я опублікував іронічний пост «Ніколи, ніколи, ніколи не підписуйте партнерську угоду» з п’ятьма «аргументами» за те, щоб жити без домовленостей. Серед них: ринок ніколи не змінюється, довіра вирішує всі проблеми, а людська пам’ять ніколи не підводить, і всі однаково пам’ятають, про що домовлялися пів року тому. Пост зібрав понад 15 тисяч переглядів і кілька десятків коментарів. Ця стаття – серйозна відповідь на те саме питання: навіщо підписувати.
Підпис під партнерською угодою робить чотири речі, і юридична – остання з них. Три перші працюють з першого дня партнерства і до конфлікту. Четверта – лише в конфлікті, і для цього підпису вона побічна.
Визнання: обговорили – не означає домовилися
Приклад. Двоє партнерів за вечерею обговорюють, як вони розподілятимуть річний прибуток. Один пропонує шістдесят на сорок, бо вкладає більше часу. Другий відповідає: «Логічно». На цьому розмова закінчується. Через пів року перший рахує прибуток шістдесят на сорок. Другий здивований: він вважав, що вони просто обговорили один із варіантів, а не ухвалили рішення.
Жоден із них не бреше. Вони по-різному запам’ятали одну розмову, бо обговорення й згода начебто виглядають однаково, доки не виникає необхідність діяти. Ставлячи підпис, партнер каже: це не просто розмова – це домовленості. Я їх розумію, з ними згоден, приймаю та готовий їх виконувати.
У попередній статті серії, «Чотири функції партнерської домовленості: право обслуговує лише одну», друга функція – узгодження сценаріїв майбутнього – описана через застережну функцію форми в Лона Фуллера: необхідність сформулювати й підписати створює паузу, в якій людина перевіряє, чи готова виконувати підписане. Поки підпису немає, один партнер вважає питання вирішеним, а інший – лише обговореним.
Обіцянка партнерові
Друге, що робить підпис, – обіцянка. Її отримує людина, яка сидить поруч і підписує те саме.
Чи працюють обіцянки без примусу? Це перевіряли експериментально. Економісти Гері Чарнесс і Мартін Дюфвенберг у статті 2006 року «Promises and Partnership» дали учасникам гри на довіру можливість обмінятися повідомленнями перед початком гри. Ті, хто обіцяв співпрацювати, співпрацювали значно частіше, а ті, кому обіцяли, частіше довіряли. Ніякого примусу в грі не було: обіцянку можна було порушити без наслідків.
Крістоф Ванберг у статті 2008 року «Why Do People Keep Their Promises?» дослідив, чому так відбувається. Два пояснення змагалися: люди тримають обіцянку, бо не хочуть обманути очікування іншого або тому, що дали її. Експеримент підтримав друге. Обіцянка зв’язує як вчинок, незалежно від того, що очікує інша сторона.
Підпис під партнерською угодою – письмова обіцянка, яку можна перечитати, і взаємна: кожен дає її тим самим людям, від яких отримує.
Точка відліку: від чого сперечаємося
Третє, що робить підпис, – фіксує текст як точку, від якої партнери відштовхуються в спорі.
Підпис фіксує не лише зміст, а й актуальність: саме ця редакція – чинна. Звідси правило, яке варто закріпити окремо: змінені домовленості перепідписуються.
Приклад. У підписаній угоді партнер, який веде операційне керування, отримує за це щомісячну плату понад свою частку прибутку. Через рік, коли грошей не вистачало, партнери усно домовилися цю плату припинити. В угоді нічого не змінили. Ще через два роки бізнес вийшов на стабільний прибуток, і перший говорить про повернення плати: домовлялися припинити, поки не вистачає грошей. Другий заперечує: домовлялися скасувати, бо частка прибутку і так покриває його роботу. Підписаний текст на боці першого. Усну домовленість кожен пам’ятає по-своєму: один – з умовою, другий – без неї. Перепідписана редакція з умовою або терміном зняла б питання.
Юридична функція: єдина видима і для цього підпису побічна
Четверте, що робить підпис, – юридична функція. Саме її мають на увазі, коли підпис сприймають як дію з наслідками, і за нею не помічають трьох перших.
Для партнерської угоди вона побічна. Виконуваний шар юрист оформлює пізніше окремими документами: статутом, корпоративним договором, договором купівлі-продажу частки. Там підпис стає умовою письмової форми (ч. 2 ст. 207 ЦК України), а без письмової форми корпоративний договір є нікчемним.
Але один наслідок підписання партнерської угоди треба знати. Закон дозволяє сторонам самостійно обирати форму правочину, якщо закон не вимагає іншого (ст. 205 ЦК України), а зміст правочину суд тлумачить за словами, намірами сторін і метою, а не за назвою документа (ст. 213 ЦК України). Тому якщо в підписаній угоді є положення, яке визначає, хто, що і на чию користь має зробити (ст. 509 ЦК України), суд може визнати його зобов’язанням незалежно від того, що на обкладинці написано «угода», «хартія» чи «меморандум». Про це треба знати, щоб не писати в угоді того, чого не готовий виконувати.
Три функції працюють щодня, четверта – лише в конфлікті
Три перші функції підпису – визнання, обіцянка, точка відліку – діють протягом усього життя партнерства, з першого дня. Юридична вмикається на повну силу, коли партнерство вже в конфлікті, тобто в сценарії, якого вироблення домовленостей і покликане уникнути.
Юридична функція важлива. Але за нею не бачать трьох інших, а якість роботи в партнерстві визначають саме вони.
Що це означає для партнерів
Підписувати. Підпис відділяє згоду від обговорення: до нього у кожного партнера своя версія того, про що домовилися.
Перепідписувати. Кожну змінену домовленість. Інакше точка відліку застаріває, і в спорі кожен посилається на свою версію.
Підписувати лише те, що готові виконувати. Положення, яке визначає, хто, що і на чию користь має зробити, суд може визнати зобов’язанням незалежно від назви документа. Якщо є домовленості, які партнери хочуть зробити виконуваними через суд, для них залучається юрист, і оформлюються вони окремими документами саме під це завдання.
