“Неприємності на роботі” – поширена фраза для всіх, хто так чи інакше веде економічну діяльність, будь то найм або підприємництво. Людина для людини виступає надраздратівником, і в цьому зв’язку важливість наявності формалізованих партнерських домовленостей для співвласників бізнесу важко переоцінити. Але давайте спочатку коротко пробіжимося по алгоритму, який наш організм використовує при впливі подразників і до чого його реакції можуть призвести.
В процесі еволюції у спадок від рептилій нам дісталася структура в головному мозку, яка називається ретикулярна формація – складна мережа нейронів, що пронизує стовбур головного мозку. Ця система відіграє ключову роль у регуляції свідомого стану, уваги, неспання і сну. Подібно до антени радара, що обертається по колу, вона виконує функцію постійного цілодобового контролю вхідних сенсорних сигналів. Як тільки система виявляє сигнал, що несе певну важливість або небезпеку, вона тут же, за соті частки секунди, будить наш мозок і тіло. У відповідь на зовнішній стимул в організмі відбувається реакція активації (arousal reaction): підвищується рівень неспання, уваги, готовності до дії, загальної фізіологічної активності.
Кішка, яка спокійно спить поруч із нами на дивані, коли ми дивимося кіно, не чує звуків телевізора – вони її просто не хвилюють. Але варто створити шурхіт, зім’явши папірець, як тут же “вушка на маківці”. Шурхіт – це або миша, і тоді потрібно за нею полювати, або інша кішка, значить, потрібно захищати територію, або серйозніший хижак, і тоді необхідно рятуватися втечею. Кішка уважно дивиться туди, звідки був шурхіт, вона в стані очікування одного з цих сценаріїв. З точки зору фізіології тіло кішки заряджено і майже готове до дії: полювання, битви, втечі. За цю готовність в людському тілі відповідає гормон адаптоген – кортизол. Під впливом кортизолу кров стає густою для запобігання втрати крові у разі поранення. Щоб проштовхнути загуслу кров до м’язів, головного мозку та органів чуття, організм підвищує кров’яний тиск, частішає серцебиття і дихання. У внутрішніх органах звужуються кровоносні судини, кров вивільняється для живлення систем, відповідальних за виживання тут і зараз. Усі внутрішні органи втрачають кров: травлення, розмноження – все потім, зараз головне – вижити. Вивчивши обстановку і не виявивши небезпеки, кішка кладе голову, заплющує очі, але одне вухо продовжує сіпатися, “прослуховуючи ефір” в очікуванні повторення того ж звукового патерну. Організм перебуває в стані стресу, як ніби водій натискає одночасно на педаль гальма і газу.
Далі ретикулярна формація передає сигнали до мигдалеподібних тіл – структур головного мозку, відповідальних за прийняття рішень. Якщо інформації достатньо для того, щоб ухвалити рішення – бігти чи битися, то ця дія реалізується. А ось якщо інформації недостатньо, а подразник залишився, то саме ці мигдалеподібні тіла викликають стан тривоги і страху доти, поки небезпека не проявиться повною мірою, щоб можна було перейти до дії.
Якщо стан тривоги зберігається, тривалий вплив підвищеного кортизолу знижує імунітет, і організм залишається без захисту. Тоді починаються проблеми: гіпертонія, діабет, псоріаз, гастрит, виразка, синдром подразненого кишечника, цистити, простатити, онкологія – всі ці захворювання багато в чому є результатом зниженого імунітету.
Співвласники бізнесу, які не мають партнерської угоди, у разі конфлікту з партнером перебувають у стані невизначеності: обумовлених принципів, правил, алгоритмів вирішення немає. Як діяти в подібних обставинах – заздалегідь не домовилися. “Неприємності на роботі” – індикатор перебування у стані тривоги. Як довго це може тривати? Роками: люди ходять і не можуть поставити запитання або, навпаки, починають відкрито конфліктувати, не розібравшись, тому що організм вимагає: “Зроби щось, випусти пар або я зараз здохну”.
Партнерська угода, договір, контракт, як не назви – папір, який є результатом проведення партнерської розстановки, має чітко описувати алгоритм роботи запобіжного клапана який дозволяє вчасно і правильно випустити пар. Партнерство без тертя і стресів неможливе. Однак вони можуть бути дуже різними і ними можна керувати. Заєць, що біжить від лисиці, перебуває у кортизолового-адреналіновому стресі, тому що його зараз з’їдять. У нього немає чітко окресленої мети: він біжить “від”, неважливо куди – вліво, вправо – головне втекти. Лисиця теж у стресі, але у дофаміново-норадреналіновому, тому що вона біжить “до” – у неї є конкретна мета, конкретно цей заєць. Вона біжить до їжі, до перемоги, вона її передчуває. У норадреналіну при зустрічі з кортизолом є одна важлива властивість – він відновлює імунітет до базового рівня.
Якщо людина відчуває тривожний стрес з приводу свого бізнесу, свого майбутнього в ньому, вона рано чи пізно починає ставити цілі в інших сферах: пробігти марафон, пройти Ironman тощо, що реально знижує кортизол і підвищує дофамін за рахунок появи мотивації. Але при цьому часто віддаляється і від бізнесу, і від партнера, з якими пов’язаний стрес.
Резюме: Уміння перевести відносини з площини тривоги і конфлікту в ціль швидкого їх подолання – це завдання, яке краще вирішувати з залученням досвідчених професіоналів. Домовитися і зафіксувати в партнерській угоді конкретні вимірювані цілі бізнесу, включаючи мету швидкого врегулювання розбіжностей погодженим способом, має зробити ваш бізнес тефлоновим – до нього конфлікти та інше сміття прилипати просто не повинні. І якщо так, партнерська угода може виявитися найкращою інвестицією в довгі продуктивні відносини в бізнесі та особисте здоров’я.
