Погано, коли імпульсом до початку змін стає смерть партнера, а наслідки початкової недбалості до домовленостей вже не виправити.
Реальний випадок: спочатку було чотири партнери, що займалися виробництвом електроприладів. Технологічні процеси, багато компонентів завозилося «не в білу», кеш у взаєморозрахунках — коротше, повний набір, притаманний сьогоденним реаліям. Один із співвласників виконував у компанії роль директора, що включала ведення всіх комерційних питань, один пасивний партнер-інвестор, а решта двоє техніків відповідали за виробництво та проектування.
Суть та діло, директор компанії, як це завжди буває, раптово та несподівано гине. Інформація про те, що сталося, швидко поширюється на ринку, ну і понеслось…
- Трохи більше половини дебіторки та кредиторки виявилися в кеші;
- Майже половина покупців, згідно з залишковими записами, заявили, що вони нічого не винні і напередодні розрахувалися з директором. Вони висловили співчуття та готовність працювати далі;
- Постачальники також не розгубилися та розділилися на два типи: перші попросили закрити заборгованість у терміновому порядку, або більше не будуть постачати комплектуючі; другі сказали, що передоплати не отримували та готові надати комплектуючі, коли отримають передоплату. І в першому, і в другому випадку докази того, що з ними вже розрахувалися, решта партнерів надати не змогли, ну не було у них доказів крім відміток у бухгалтера, що борги за словами директора закриті, передоплати зроблені, звірка по касі проведена;
- Напередодні трагедії директор знімав гроші з рахунків компанії та зберігав їх вдома для подальших розрахунків. Спочатку під час огляду речей поліцією вдома наявність грошей було занесено до протоколу, але згодом гроші зникли;
- Частина грошей зависла на фірмах, доступ до яких мав лише директор. Коди для транзакцій давав бухгалтеру на кожен платіж, генератор паролів був у його телефоні, телефон опинився у руках поліції;
- Директор зберігав вдома первинну документацію, яка не повинна була потрапити до чужих рук, у результаті її вилучили правоохоронні органи.
Чистий треш. Життя хлопців та компанії змінилося за один день. Пасивний партнер-інвестор включився і, скажімо так, не швидко і не без труднощів, але почав вирішувати ситуацію.
Партнерського договору у цієї групи не було, зони відповідальності, ліміти, ролі — нічого не було погоджено та зафіксовано на папері. Бізнес процеси між партнерами не обговорювалися. Все рухалося, як рухалося, на довірі та словах, і, напевно, ще би їхало по цих рейках багато років, бізнес був успішний, поки не стався раптовий удар об стіну.
Для партнерств на будь-якому етапі важливо мати обговорені сценарії на випадок «непередбачених ситуацій». Хоча, якщо відверто, у мене завжди виникає питання: а в чому може бути непередбачуваність смерті людини? Хтось живе вічно? Ми просто боїмося «притягнути негатив», образити один одного такою неприємною темою, обговорити, як будемо діяти, якщо один із нас, не дай Боже, помре.
У цій логіці збройним силам не потрібно планувати напад і план оборони, не потрібно розробляти протоколи дій при настанні негативних сценаріїв. А взагалі буває планування всерйоз позитивних сценаріїв? Ви десь таке бачили, щоб, наприклад, міністерство внутрішніх справ якоїсь країни розробило план, як поліцейські всім жінкам на вулиці дарують квіти в день остаточної перемоги над злочинністю? Відповідати не треба…
Не вистачає сил, знань, навичок? Запросіть незалежного фахівця, проведіть партнерську розстановку, розберіть структуру ваших домовленостей до кісточок, зафіксуйте їх на папері — це найкраща інвестиція в партнерство і бізнес для захисту від «непередбачених» — дуже передбачуваних і можливих сценаріїв майбутнього.
